- оббілити
- —————————————————————————————оббіли́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
оббілити — див. оббілювати … Український тлумачний словник
оббілений — а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббілити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
оббілувати — 1 дієслово доконаного виду обробити тушу оббілувати 2 дієслово доконаного виду побілити всю будівлю … Орфографічний словник української мови
оббілювати — дієслово недоконаного виду вибілити … Орфографічний словник української мови
оббілувати — I у/ю, у/єш, док., оббіло/вувати, ую, уєш, недок., перех. Обробити тушу забитої тварини (зняти шкуру, викинути нутрощі і т. ін.). II у/ю, у/єш, док., оббіло/вувати, ую, уєш, недок., перех. Побілити, вибілити всю будівлю розчином крейди, вапна і т … Український тлумачний словник
оббілювати — юю, юєш, недок., оббіли/ти, білю/, бі/лиш, док., перех. Обмазувати білою глиною, крейдою, вапном і т. ін.; білити (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
оббілювати — люю, люєш, Пр. Побілити всі приміщення вапном або крейдою … Словник лемківскої говірки
мазати — I (покривати шаром чогось рідкого / масного; укривати шаром глини), мастити, змащувати, змастити, змазувати, змазати, обмазувати, обмазати, обмащувати, обмастити, вимазувати, вимазати, вимащувати, вимастити; шмарувати, обшмаровувати, обшмарувати… … Словник синонімів української мови
обминати — I = обминути (звертати із прямого шляху, напрямку, рухатися манівцями, минаючи кого / що н.), оминати, оминути, о(б)гинати, обігнути, обходити, обійти; об їжджати, об їздити, об їхати (їдучи); оббігати, оббігти (біжучи); облітати, облетіти… … Словник синонімів української мови